повінчати

повінчати
-а́ю, -а́єш, док., перех.
Одружити за церковним обрядом; обвінчати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "повінчати" в других словарях:

  • повінчати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • повінчаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повінчати. || пові/нчано, безос. присудк. сл …   Український тлумачний словник

  • повінчання — я, с. Дія за знач. повінчати …   Український тлумачний словник

  • одружити — одружувати (з ким, на кому й без додатка з єднати шлюбом чоловіка з жінкою), поєднати, поєднувати (кого з ким), спарувати, пристроїти, пристроювати, о(б)крутити, о(б)кручувати; оженити, поженити (парубка, чоловіка); видати, видавати (дівчину,… …   Словник синонімів української мови

  • зв'язувати — і рідко ізв я/зувати, ую, уєш, недок., зв яза/ти, зв яжу/, зв я/жеш і рідко ізв яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) З єднувати, скріплювати кінці чого небудь вузлом, петлею і т. ін. || З єднуючи кінці чого небудь, виготовляти, робити щось.… …   Український тлумачний словник

  • вішатися — аюся, аєшся, недок. 1) Набувати висячого положення; підвішуватися. •• На ши/ю ві/шатися кому нав язуватися кому небудь (про нескромних жінок). 2) Кінчати життя самогубством через повішення …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»